Творчий доробок Євгена Гуцала надзвичайно великий: оповідання, повісті, романи, новели, збірки віршів і твори для дітей.
"Євген Гуцало народився 14 січня, на Василя, коли зранку по хатах ходили хлопчики й засівали зерном жита й пшениці господу, щоб добрим і щедрим був цілий рік. Напевно, Женя б усміхнувся, коли б почув, як нинішні малі посівальники, щедро посипаючи усілякою крупою блискучий паркет у багатоповерхівках, примовляють його вірш-засівалку.", - розповідала відома дитяча письменниця, дружина Євгена Гуцала - Леся Воронина (Lesia Voronyna).
Коли у Євгена Гуцала запитували, коли він почав писати, усміхаючись, він відповідав: "здається, я писав завжди".
Народився майбутній письменник в с.Старий Животів на Вінниччині в родині вчителів. Мама викладала хімію і біологію, а тато - українську мову і літературу. Змалку Євген захоплювався читанням. "Ковтав" книжки спершу з домашньої бібліотеки, а потім звідусіль, де міг знайти. Поступово любов до читання переросла в захоплення віршуванням.
Після школи Євген Гуцало вступав на факультет журналістики Київського університету ім. Т.Шевченка, але, склавши іспити на "відмінно", лише один - з "четвіркою", студентом чомусь не став. У наступному році вступив до Ніжинського педагогічного інституту ім.М.Гоголя. У студентські роки Євген Гуцало писав вірші і прозу, вступив до літературної студії. Після закінчення навчання працював в редакціях газет Вінниччини, Львівщини, Чернігівщини. Дописував публіцистичні твори, оповідання і новели.
Злет творчості Євгена Гуцала припав на період "хрущовської відлиги". Активно друкувати свої твори він почав у 1960 р. Перші його публікації не залишилися поза увагою старших колег - Миколи Бажана, Михайла Стельмаха та інших. У 1961 р. Павло Загребельний запросив Євгена Гуцала працювати в редакції газети "Літературна Україна". Наступного року вийшла друком перша збірка оповідань Євгена Гуцала - "Люди серед людей".
З середини 1960-х років Євген Гуцало пише новели, повісті, романи, твори для дітей. Кожен його твір - магія над душею окремого читача. Він став відомим письменником, одним з найталановитіших українських письменників ХХ ст.
Значну частку творчого доробку письменника становлять твори для дітей. Від початку своєї творчості Євген Гуцало писав про дітей, про світ дитинства. У багатьох оповіданнях розповідав про своє дитинство.
У 1981 р. Євген Гуцало став лауреатом премії Антоновичів за роман-трилогію "Позичений чоловік", "Парад планет", "Приватне життя феномена". За чотири роки був удостоєний Державної премії України ім. Т.Шевченка за повість "Саййора" і збірку оповідань "Пролетіли коні".
Найкращі новели, оповідання, повісті і романи письменника стали шедеврами сучасної української літератури, їх вивчають у школі, за ними пишуть дисертації і наукові дослідження.
У 1996 р. побачила світ книжка Євгена Гуцала "Ментальність орди". До неї увійшов цикл його публіцистичних статей, що друкувалися впродовж 1993-1995 рр. у газеті "Літературна Україна", на теми російської експансіоністської політики, минулого і сучасного України. Він сам пояснив, чому не міг не написати цієї книжки: "Але ж гріх було не задуматися над співжиттям російського та українського народів на українській таки землі, гріх було не задуматися над російською ментальністю… Силою агресії, силою зброї, силою патологічної брутальності і патологічного розбою нам постійно нав’язували культ російського народу. Зрештою, ота війна у Чечні, яку бачимо сьогодні. Така сама чеченська війна велася на Україні завжди… І хіба Україну не закладено в цю страхітливу цивілізацію постійного пограбування, мародерства і геноциду?.. І чи може тут наша література грати пасивну роль?".
Євген Гуцало написав це майже 30 років тому!
Після публікації цих статей в "Літературній Україні" Євгену Гуцалу надходили погрози. Рідні і друзі письменника вважають, що його несподівана смерть могла бути невипадковою.
Інтерес до творчості письменника не згасає.
Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.
Куди біжить дорога
Куди біжить дорога,
Куди тече ріка,
Чому весь час до Бога
Знімається рука?..
Кудись біжить дорога,
Кудись тече ріка,
І все кудись до Бога
Знімається рука…
Нікуди ця дорога,
Нікуди ця ріка, -
І все-таки до Бога
Знімається рука…
Євген Гуцало
Більше про Євгена Гуцала у документальному фільмі 2018 р. "Євген Гуцало. Куди біжить дорога".
Коментарі
Дописати коментар