Реальність двадцять другого року...

Не була і більше не хочу з'сти той круасан в Парижі, хочу в Бердянську їсти абрикоси на лавці. Не була і більше не хочу дивитися на стіні Собора Святого Петра в Римі, хочу шлятися до світанку туди-сюди по Мироносицькій в Харкові. Не була і більше не хочу в Нобелівський центр в Осло, хочу повільно ходити стежками і гротами кам'яної могили Мелітополя. Не була і більше не хочу простояти день в думках біля залишків Берлінської стіни, хочу розбирати уламки і садити дерева на "Восточному" в Маріуполі. Не була і більше не хочу слухати тишу озера Балатон в серці Угорщини, хочу слухати листопадній рев Чорного моря в рідній Ялті. Не була і більше не хочу до Нью-Йорку, хочу в мою Волноваху.

Коментарі