Повість Івана Франка вважається однією з найуспішніших в українській літературі. В оригіналі українською її перевидали вже сотні разів загальним накладом понад 5 млн примірників. Перший переклад іноземною мовою з'явився 1889 року, а переклад повісті здійснено приблизно на 20 мов.
Отже, у 1882 році журнал «Зоря» оголосив премію за кращу повість. У повідомленні про конкурс зазначалося: «Темат до повістей належить брати з нашого народного життя, будь теперішнього, будь минувшого, з життя інтелігенції або з життя сільського люду; по можності переважати повинна сторона ідеальна, єсли тільки не віддаляється від правди. Світлі прояви нашого життя, яко взірці, достойні загального наслідування, будуть для нас найбільше пожаданим матеріалом».
Іван Франко, якому на той момент було 26, взявся за написання повісті. Створив він її за півтора місяці (з 1 жовтня по 15 листопада 1882 року).
Врешті-решт, Франкова повість таки здобула першу премію на конкурсі «Зорі» і після тривалих ідеологічних суперечок з головним редактором О. Партицьким була надрукована 1883 року під назвою «Захаръ Беркутъ. Образъ громадского житя карпатскои Руси въ XIII вѣцѣ». У 1902 р. накладом «Українсько-руської видавничої спілки» у Львові вийшло друге видання повісті з деякими мовноправописними поправками автора.
Коментарі
Дописати коментар